Слово Митрополита Львівського у празник Стрітення ГНІХ

Євр 7,7-17;

Лк 2,22-40.

Свято Стрітення Господа у святині в місті Єрусалимі наштовхує нас на різні роздуми. Найперше, що мати Ісусова, Марія, зі своїм обручником Йосифом, принесли його не швидше й не пізніше до святині, а тоді, коли велів закон. Ці особи дорожили законом Бога, цінили приписи, які надав Господь й щиро їх виконували. Люди не завжди щиро відносяться до Божих установ, бо стараються їх по-своєму пояснювати, або цілковито легковажать приписи. Коли ізраїльський народ знаходився у Сін-пустині, після виходу з Єгипту, люди нарікали, що голодні, тоді Господь посилав манну на їжу, яка мала смак хліба, медівника. Також, розпорядився, щоб збирали певну мірку, не більше. «…Нехай кожен збирає його, скільки йому треба, омер на кожного, по числу душ ваших…» (Вих 16,16). «І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не зоставляє з того щось до ранку» (Вих 16,19). Люди не слухали розпорядження Бога, залишали манну на другий день, а вона псувалася, видавала неприємний запах та кишіла хробаками. Здавалося, що Бог не промовляв особливо, не погрожував, а згодом звернувся до Мойсея: «…Докіль будете відмовлятися пильнувати заповідей моїх та закону мого?» (Вих 16,28). Видавалося, що Господні слова не звучали як заповіді, однак це слова Бога, які необхідно виконувати. Богородиця виконувала кожен припис уважно й гідно, а євреї, що вийшли з Єгипту, легковажили те, що говорив їм Мойсей, передаючи Божі слова.

Святий та праведний Симеон, ведений Святим Духом, зустрів дитя Ісуса, коли його вносили у храм, старець взяв Дитя на руки, благословив і просив, щоб той відпустив його у мирі. Цей дозрілий віком та розумом Праведник пізнав у Христі Спасителя світу, тому звертався до дитяти, щоб відпустив його, тобто, дозволив відійти у примиренні з Богом до вічності. Симеон побачив своє спасіння в Ісусі, був наповнений Духом та просвічений Господнім світлом. Симеон, побожна особа, життя якого концентрувалося на очікуванні зустрічі з Богом! Людина, що глибоко переживала час очікування та мить зустрічі з Богом. Це – глибоке повчання для усіх, тому що наше життя повинно прямувати до Бога через вірність його Заповідям, через глибоку любов до нього. І таке життя, позитивний стан духа, діється, теж через покаяння, щире каяття за гіркі промахи, скоєні нами в житті. Коли особа встає, вона уже не лежить і лише тоді може робити кроки – перший, за ним інші. Ось, через чотири дні настає час Великого посту, добрий період, щоб глибше заглянути в наше сумління і там зустрітися з Богом, який промовить до нас, подібно, як це досвідчив Симеон, який відчув великий спокій, духовний мир, що вщерть наповнив його духа. Мабуть, нелегко було праведному Симеону зносити свій поважний вік, однак він терпеливо очікував свого часу, не звинувачуючи Бога, а благословляючи його був задоволений з усього. Господь вибрав його для того моменту, для проголошення важливих слів, які почули Марія та Йосиф. Він сказав Богородиці поважні слова, що її душу прошиє меч, меч болю, який поранить її серце. Ці рани і від ворогів Бога, від їхніх гріхів, бо розіпнуть Спасителя… Також, від того, що злобні нерозкаяні людини, замість, здобувати спасіння, втрачатимуть його.  А її Син прийшов спасати людей, а не губити їх. Але пагубний стан духа вибирає сама особа, а не Господь накидає її. І тому Симеон переконливо промовив: «… Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі…» (Лк 2,34).

У храмі була інша поважна й молитовна особа: пророчиця Анна, яка вірно служила Богові до кінця свого довгого віку. Вона, також, появилася там у відповідний час, щоб побачити та прославляти Бога. Не посідала маєтків, не шукала вигоди життя, лише  плекала глибоку любов до Бога. Просімо,  щоб через заступництво цих двох поважних віком, побожних та праведних осіб, отримати могли отримати дар, щоб бачити в кожній особі обличчя Бога. Про це ствердив Ісус: «…Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25,40).

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

15 лютого 2018 р. Б., Церква Стрітення ГНІХ, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube