Слово Митрополита Львівського у празник Богоявлення ГНІХ

Тит 2,11-14; 3,4-7.

Мт 3,13-17

Доброчесні отці,

Достойні сестри і брати, часто перечитуємо різні тексти святого  Євангелія у церкві та, надіюся, вдома. Зустрічаємося з історією хрещення Ісуса Христа, Другої Божої Особи, правдивого Бога, в річці Йордан, яку описали апостоли. Ще більше текстів написано у церковних мінеях та в різних інших богослужіннях, і цими словами побожний народ молиться до Господа, прославляючи Його! Зустрічаємо описаний подив авторів у різних молитовних текстах про те, як Іван Хреститель підніс руку над Спасителем, щоб охрестити його? Бо підніс руку над Богом, Ісусом Христом, який не потребував хрещення, але Він повністю виконав волю Небесного Отця, щоб бути рівним людині. Знаємо, що Ісус Христос народився, як кожне немовля, посідав усі прикмети та властивості, пов’язані з людською особою. Разом з тим був Богом! Вступив у води річки Йордан не для того, щоб змивати свої гріхи, бо він, як Бог:  «…Господь, Бог наш, – святий» (Пс 99,9). Автори вписали такі тексти в Утреню: «Сьогодні прийшов Христос на Йордан хреститися; … Сили Небесні жахаються… море побачило і побігло; Йордан побачив і повернувся назад; ми ж, просвітившись, взиваємо: Слава Богу, що явився, і на землі став видимим, і просвітив світ» (Утреня Богоявлення, богородичний на «Хваліте…»). Святий апостол Матей описав історію хрещення Ісуса в Йордані, як короткий діалог між Спасителем та святим Іваном Хрестителем, що боявся хрестити Ісуса. Коли ж почув слова Христа: «…бо личить нам здійснити всяку правду», відразу погодився виконати волю Бога. Нічого свого не додавав, здавалося б, що міг показувати побожність й не хрестити Спасителя світу, бо розумів, що цього Ісус не потребував, та сам Іван розумів своє пониження перед Богом. Але, хоч до кінця усього не розумів, послухав того, що йому сказав Ісус Христос. Не сперечався, не заявляв на голос, що не буде цього робити, що він – ніхто перед Богом! Ні! Ось, мудрість та правдива покора, глибина духа правди! Це дуже відносить до нас, вірних святої Церкви, якої необхідно слухати й виконувати усе чого вона навчає. Не накидати своїх практик чи бажань, не диктувати привселюдно своїх навиків, а радше, виконати те, що велить Церква. Ми у нашій Церкві ще зустрічаємо, нажаль, непокору деяких вірних та священиків, які уважають, що повинно бути так, як вони хочуть, а не так, як Церква навчає… Подібна історія трапилася з Нааманом, начальником війська арамійського царя, який мав проказу на тілі. Він прибув з іншими військовими до пророка Єлисея, щоб той оздоровив його. А Єлисей, навіть не вийшов до нього, лише звелів слузі переказати слова пророка, щоб Нааман занурився у водах Йордану сім разів й буде здоровий. Той розгнівався, бо очікував, що вийде пророк, стане перед ним й буде помахувати руками, призиваючи Бога для вигоєння прокази. Повернувшись пішов геть розгніваний. Але слуги просили, щоб він виконав пропозицію пророка, яка зовсім не важка до сповнення. Послухав. Занурився сім разів «у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий» (2Цар 5,14). Сталося те, що часто повторяв Ісус Христос: «…Віра твоя спасла тебе; іди в мирі» (Лк 7,50). Сила полягала у довірі до Бога, який в оздоровив недужого через поринання у воду.

Головна тема сьогоднішнього свята, це – об’явлення Пресвятої Трійці: Небесний Отець – у проголошеному голосі, Святий Дух – у виді голуба і сам Ісус Христос, як людина, що вийшов охрещений із води. Господь часто пов’язує події з різними стихіями, одна з яких – вода. Пам’ятаємо про те, як вода з волі Бога, лилася 40 днів та ночей і затопила всіх людей та істот, що мешкали на суші та літали у повітрі. Згадуємо про те, як Бог зробив дорогу ізраїльському народові Червоним морем, вода якого стала по обидва боки сапфіровими горами. Вода виконувала волю Бога: допомагала людям втекти від ворога й спасти життя, а також втопила усіх ворожих людей з їхніми гріхами.

Одного разу мешканці міста Єрихону прийшли до пророка Єлисея сказати йому, що в річці нездорова вода й через те земля не родить. На його слова принесли Єлисею нову посудину із сіллю, а він підійшов до джерела й промовив: «… Так говорить Господь: Я зробив цю воду здоровою: не буде більш від неї смерті, ні неврожаю» (2Цар 2,21). Випливала нездорова вода, яка шкодила людям та врожаю, але через свого слугу Господь вчинив її здоровою та придатною як для пиття, так і для поливу полів, щоб родила земля.

Побудуймо наше життя так, щоб повністю довірити його Богові. Стараймося, щоб звертатися до Господа у кожній нашій потребі: праці та навчанні, хворобі та здоров’ї, подорожі, відпочинкові тощо. Ми – діти Бога, навіть коли невірні йому, усе одно ми – його діти. Бог любить нас і тоді, коли ми дружимо з гріхами. Бог ненавидить гріх, але дуже любить людину! Тому за словами Небесного Отця, звернімо усю увагу на його Сина, Ісуса Христа: «.. Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт 3,17). Живімо так, щоб наша увага була постійно звернена на Ісуса Христа, нашого Бога і Спасителя! Пресвята Богородице, допомагай нам зростати в любові до свого Сина, нашого Бога!

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

19 січня 2018 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

 

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube