Слово Митрополита Львівського з нагоди благословення пам’ятника Праведному Митрополиту Андрею у Червнограді

2Кр 5,1-10;
Лк 7,2-10. церква св. Юрія, м. Червоноград 04.11.2017.

Преподобні та доброчесні отці,
Шановні представники місцевої влади,
Благородні представники «Громадської організації Святий Юр»,
Достойні молільники,

дуже приємно бачити вас сьогодні зібраних на молитві у цьому вимоленому, старинному, та чудовому храмі. Дякую усім вам, що стараєтеся у своєму житті ставити Бога на першому місці! Час невмолимо летить, це, особливо зауважують люди поважнішого віку, бо багато із молодших багатьма справами завантажені так, що їм здається, ніби перед ними на землі безконечність. Правда, що ми вже живемо у безконечності, лише вповні вона буде оформлена після нашої смерті: розлучення матеріального тіла від душі. Як навчає святий апостол Павло: «Знаємо, що коли наша земна хатина тіла зруйнується, то маємо будівлю від Бога, оселю нерукотворну, вічну на небі» (2Кр 5,1). Тому нам усім слід так жити, щоб бути завжди готовими стати у вічності перед справедливим Суддею й добре здати звіт з нашого життя на землі. Добре пам’ятати, що в другому світі, у духовному вимірі, не буде адвокатів, не прибудуть свідки, лише наші добрі вчинки, слова та думки зможуть заступатися за нас. Тому необхідно уповати на Боже милосердя та Господню любов до своїх створінь, надіючись на оправдання від Всевишнього.

Святий апостол Лука описав подію про одного сотника, який був доброю людиною, дорожив кожним своїм працівником. У нього занедужав слуга, уже помирав, сотник чув про Ісуса Христа та його всемогутню силу, тому послав старшин юдейських, щоб просили Господа про зцілення недужого. Ті прибули до Христа й просили, щоб зарадив нещастю, вказуючи на добрі діла військового, який любить чужий, їхній, народ й навіть, збудував для них синаґоґу. Ісус радо пішов з ними, але сотник напроти послав друзів, коли усі були недалеко його дому, щоб сказати Христові не приходити до нього, бо уважав себе негідним такої великої ласки та честі. Він, навіть, не наважився сам йти до Ісуса, щоб просити його про оздоровлення хворого, лише послав інших людей, а тут Спаситель сам йшов до нього в дім. Сотник соромився такої честі. Просив Господа, щоб сказав тільки слово, бо він вірить, що цього вистарчить, щоб видужав його слуга. Бо його слуги слухаються те, що він скаже – виконують. Уважав себе підлеглим, який очікував розуміння від начальства й сам старався шанувати своїх слуг, своїх підлеглих. Управитель був добрим до людей! Цінив своїх підлеглих, не понижував їх, не уважав себе за вищого, гординя не запанувала його розумом. Керувався тверезим розсудком. Ісуса приємно вразила така віра й довіра чужинця до нього. Поставив його в приклад іншим, своїм, старшині юдейській, які прибули до нього й тішилися, що сотник збудував їм храм, синаґоґу. Сотник випередив юдеїв своєю вірою в Сина Божого, вони бачили синаґоґу, а він вдивлявся у Христа, Спасителя людства. Добрі діла, які чинив сотник, відкривали йому світло на Божого Сина. Господь дарував йому велику віру, бо чиновник поступав по справедливості відносно підвладних, шанував та любив їх. Помирав раб, але сотник цінив кожного свого працівника, незважаючи на його соціальний стан. Просив Бога, щоб зберіг життя рабові. Дійсно, велике любляче й милосердне серце посідав сотник, який стан поганина змінив на віру в Христа. Так просто, легко й невимушено можна спілкуватися з Богом, отримати від нього духовні та інші дари, коли у житті шукається правди, практикується глибока віра й смирення серця. Ісус сповістив присутнім: «… Кажу вам, навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри!» (Лк 7,9). Звідки у сотника появилася така велика віра, якою не могли похвалитися прихильники юдаїзму, сини й дочки Ізраїлю? – Бог дарував йому за виконання добрих й милосердних вчинків, за відкритість його душі, за правдиву любов до ближніх! Хворий видужав Божою силою через довіру, яку посідав сотник.

Сьогодні, також згадуємо та вшановуємо чеснотливого Митрополита Андрея, благословимо пам’ятник присвячений його гідній та святій постаті. Він виконував багато добрих діл, хоч би згадати його порятунок десятків чи сотень євреїв. Наражав своє життя на небезпеку, але показав велику любов до чужого народу, зберігав їхнє життя, коли їм загрожувала неминуча смерть від куль. Митрополит Андрей найбільше уболівав за сій народ, але не забував за інших. Він закликав людей чинити добрі діла. Писав, щоб спільно молилися у своїх домівках. Дуже дивувався тоді, коли так сердечно просив про добро, а з цього, як сам писав «сліду нема». Зокрема, дуже настановляв, щоб не занедбувати молитов. Звертався: «Родичі, і діти, і челядь най рано і вечір або бодай раз в день, най всі клякнуть перед іконою Матінки Божої тай на голос поволи і виразно молитви всі най говорять» (Митроп. Андрей «О церковнім братстві», розд. «А у християнськім життю перша річ – не клясти», 1905р., лютий 19). Він звертався, щоб проказувати молитви спільно у церкві, не перекручувати слів, щоб неписьменні могли гідно молитися. Митрополит напоумляв батьків, щоб гідно виховали та любили дітей. Прочитаю кілька повчальних та простих його слів: «Родичі мусять з дітьми і часто, і добре говорити, в кожній річі їх поучувати. Родичі мусять для дітей добрими бути, щоб не боялися, але любили тата і маму і сміло в кожній справі до них удавалися. … Родичі най перед всім дуже о то дбають, щоб діти свої провадили до церкви і на катехизм. … Дбайте о то, щоб она (дитина) в школі добре училася» (там же). Коли праведник так уболівав за гідне виховання дитини, що ж можна сказати про батьків та їхню відповідальність за виховання дітей перед Богом. Хай ці роздумування додадуть нам сили й відваги бути пильними за усі свої обов’язки, щоб гідно сповнити волю Бога на землі! Хай пресвята Богородиця зарадить нам у цій справі!

+ Ігор
Митрополит Львівський, УГКЦ

4 листопада 2017 р. Б., храм святого Юрія, м. Червоноград

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube