Слово Митрополита Львівського у 73-ї річниці відходу до вічності Праведного Митрополита Андрея

Достойні молільники, кожного року молимося та згадуємо про праведного Митрополита Андрея Шептицького, який ступав своїми ногами у цьому храмі, молився з Божим людом у цьому соборі, проповідував Боже слово, уболівав за спасіння кожної душі, яку довірив йому Господь. Ця Божа особа була дуже відповідальна за своє покликання у духовному стані. Митрополит молився, терпів, переживав за долю свого народу в цьому соборі, поряд, у палаті, в якій мешкав, не один раз томився душею, щоб усі трудні питання та скрутне церковне, соціальне й політичне становище розв’язати найкраще в дусі Божої справедливості та Провидіння. Він був не лише, близький до свого народу, а взагалі, до кожної людської особи, але жив справедливим християнським духом спільно з своїми вірними. Коли до нього прибули німецькі офіцери на вечерю, запрошені чи самі напросилися, він вечеряв з ними. На стіл подали просту їжу: картоплю та капусту тощо, а це образило військових. Митрополит спокійно відповів, приблизно такими словами, що він їсть те, що його вірні, тому вечеря була такою, яку він споживав кожного дня.

Не знаю чому, але мені, випадково, чи з Божого Провидіння став вперед очима документ Митрополита з 1937 року про події у Мадриді, в Іспанії. Відозву єпископам світу написали владики Іспанії, а Митрополит Андрей пояснив це, написавши вступ до цього документу. Справа тривала від 1931 року, коли іспанський уряд переслідував вірних Церкви та прихильників правди. Церква закликала до слухняності влади, а владні особи надуживали своїх прав. До влади приходили хитрими засобами комуністи. В 1936-ому році відбувалися вибори, на яких християнські партії отримали понад пів мільйона голосів більше. І тут уряд пошахрував вибори так, що комуністам запевнив більшість у парламенті. Єпископи Іспанії написали відозву до різних країн та Церков, як «Спільне пастирське послання…» першого липня 1937 року. Вони пояснили дійсний стан в країні, бо появлялися різні фальшиві публікації у пресі в Іспанії та за кордоном. До уряду насильно пробивалися комуністи, яких підтримувала значна частина обдуреного народу. У своєму документі єпископи стверджували, що незадовго до перевороту з Росії в Іспанію прибуло 79 агітаторів-спеціалістів (див. Митроп. Андрей том IV «Спільне пастирське послання 43 єпископів Іспанії…» док. №37, 1937р. 1 липня, VI розд.). Метою комуністичного уряду було нищення церков, щоб їх перемінювати на магазини, бібліотеки, лазні, будинки гігієни тощо, відповідно до місцевих потреб. Було знищено й пограбовано біля 20 000 церков, вбито 6000 осіб духівництва, 10 єпископів, 300 000 мирян. Переважно вбивали за гідну поставу до Бога та свідчення правди, за спротив комуністичному режимові. Вбивства відбувалися без суду чи доведення провини, розправа та нечувані тортури відбувалися на місці або у приготованих для тортур місцях. Люди були введені в оману, викрикували: «Хай живе Росія». Так, що делегат посланий з Іспанії у Москву на конгрес безбожників, міг так виразитися: «Іспанія далеко перевершила радянських, бо Церкву в Іспанії зруйновано до тла» (там же). В Іспанії тривала нечувана війна спровокована комуністичними агітаторами, що впровадили народ в обман. Людей мучили, навіть, розпинали, винаходили нові методи тортур, завдяки винайденій новій техніці… Проколювали Розп’яття, зневажали ікони Божої Матері, висміювали святі Тайни і т. д. Один із більшовиків кричав на Спасителя, замкненого у святому кивоті: «Я присягнув, що помщуся на тобі», – стріляв до Христа з револьвера та кричав: «Піддайся червоним, піддайся марксизмові!» (там же). Єпископи написали: «… ненависть до релігії, до патріотичних традицій доказана фактом, що стільки скарбів навіки загинуло. Вона прийшла із Росії, принесена людьми Азії, переворотного, дотла зігнилого духа» (там же, розд. VI). Дуже велику руїну вчинили безбожні люди та введені в оману вірні, винищуючи усе, що святе, правдиве, національне… Не оглядалися нінащо, порвані завзятістю, забували на Божі Заповіді й страчували своїх же громадян. Згодом, коли комуністичний уряд не закріпився, багато каялися, також, засуджені на кару смерті. Багато інших злочинів було вчинено, які легко можна відчитати у документі.

Митрополит подав це до відома так, як просили єпископи Іспанії, щоб вірні його Церкви знали правду й пам’ятали про відповідальність перед Богом. Подивляємо нашого праведного Митрополита, дякуємо йому за те, що відразу реагував, незважаючи на обставини, бо незадовго комуністи прибули аж до Львова, правда, впрост, не знущалися над Митрополитом Андреєм, бо незадовго він помер. Хай правда про праведного Митрополита живе у наших серцях. Молімося за його церковну прославу! Молімося до нього, щоб заступався за свій народ, особливо, коли на сході нашого краю точиться війна, загарбаний Крим, відбуваються підступні вбивства та терористичні напади. Пресвята Богородице, молися за спокій в нашій країні та навернення нашого люду до Бога!

+ Ігор
Митрополит Львівський, УГКЦ

1 листопада 2017 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube