Слово Митрополита Львівського у празник Воздвиження Чесного і Житворящого Хреста Господнього

 

1 Кр 1,18-24;

Ів 19,6-11,13-20,25-28,30-35

 

Свято Воздвиження хреста Господнього звіщає нам про те, що хрест, на якому помирав Ісус Христос, був віднайдений та піднесений вверх. Віднайти хрест Ісуса було дуже складною справою, бо римляни вщент знищили Єрусалим, а на його місце започаткували оселю, яку назвали Капітоліна. І свята Олена, мати праведного князя  Костянтина, вирушила у Єрусалим – цю назву місту повернув її син – прибула з наміром відшукати хрест, на якому помер Ісус Христос. Тому що була віруючою людиною, Олена залучила до пошуку хреста Господнього місцевого єпископа Макарія. І Господь благословив їм віднайти хрест, на якому розіп’явся і помер Ісус Христос. Побожний єпископ показував людям хрест, а вірний Богові народ припадав до землі й чинили поклони, вшановуючи хресне знамення. Цю подію приписують на 326 рік. Для нас важливо це, що Ісус Христос визволив нас з-під гніту диявола, умираючи на хресті. Колись у раю через непослух перших людей, з’ївши плід із забороненого дерева, прийшов гріх на землю й осудження людського роду; а через важку смерть на хресному дереві, Ісус повернув синівство усім людям. З дерева – гріх через підступ змія і з дерева – життя через любов Сина Божого до людського роду. Ми не відповідальні за гріх перших родичів, але ми отримуємо спадкову гріховну рану, яку зцілив сам Бог. Святий апостол Павло з любов’ю та відповідальністю написав слова: «Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові» (Гл 4,7). І ми не нарікаємо, але дякуємо Богові за діло спасіння, якого він сам довершив. Ми – сини й дочки Бога, його діти, яких він любить і спасає! Тому наше життя повинно бути гідним Божих синів та дочок!

 

Ми любимо хрест тому, що Господь, помираючи на ньому, показав любов до нас, яка немає кордонів! Бо навіть гріх та зневага, якої він зазнав від покликаних ним до життя людей, не применшили Господньої любові до нас. Коли, одного разу, молодий чоловік приступив до Ісуса й турбувався, що йому чинити, «щоб успадкувати життя вічне?» Спаситель, вподобавши його, відповів: «… піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною» (Мр 10,21). Не вистарчало продати майно й роздати бідним, але Христос додав, щоб взяти хрест, тобто, більшу відповідальність за життя, прийняти невигоди та переслідування, у скрутних обставинах вірно прямувати за Ісусом. Чудові слова повчання написав святий апостол: «Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним» (1Кр 1,17). Це означає, що завдання слуг Христових не лише звершувати Тайни чи молитися, але проповідувати слова правди, яких багато хто не приймає, навіть переслідує за них. Символ хреста, перетин двох ліній чи напрямних, це – любов до Бога – вертикаль і любов до ближніх – горизонталь. Це – воля Бога, що веде до спасіння і воля людська, часто помилкова, що шукає себе, немудрого та пристрасного задоволення. Задоволення, що йде врозріз із волею Бога, провадить до пагубних наслідків. У житті, коли перетинаються воля Бога та людська, коли приходиться вибирати, слід вибрати волю Бога, яка провадить до спасіння, до вічного щасливого життя. Святий і мудрий Іван Золотоустий написав про хрест пишномовні слова: «Хрест зламав ворожість Божу до людей, здійснив примирення, вчинив землю небом, з’єднав людей з ангелами, зруйнував твердиню смерті, сокрушив могутність диявола, знищив силу гріха, спас землю від заблудження, … насадив чесноти, оснував церкви. Хрест – бажання Отця, слава Сина, радість Духа, похвала Павла…» (св. Ів. Золот., «Бесіда на слова: … Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти» (Мт 26,39). Ми любимо святий хрест, покланяємося та з пошаною цілуємо його, бо Ісус Христос, Син Божий, викупив увесь людський рід, в тому числі й мене – так скаже кожна мудра людина – від вічної неволі диявола. Христос переміг усю диявольську злобу, а нам дарував силу своєї любові та спасіння! Хай ім’я Господнє буде благословенне: Отця і Сина, і Святого Духа! У нас є Князь миру і Спаситель наших душ: Ісус Христос, якому слава, честь і поклін на віки віків! Відповідаймо Богові завжди любов’ю нашого життя! Хай пресвята Богородиця допоможе нам глибше збагнути силу любові Господа до нас!

 

 

+ Ігор

Митрополит Львівський, УГКЦ

 

 

27 вересня 2017 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube