Хто такі миряни?

Українська Греко-Католицька Церква

Комісія у справах мирян

«…І дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше». (Мк. 4,8)

 

Парафія – місце зустрічі з живим Христом

Центром Євхаристійного життя, де миряни об’єднуються навколо Христа, є парафія. Саме тому Священний Синод проголосив програму нашої Церкви «Жива Парафія – місце зустрічі з живим Христом». Добрі миряни є добрими й відповідальними парафіянами.

 

Іспит сумління доброго парафіянина

  1. Чи знаю я назву церкви, парафії, єпископа і пароха моєї парафії, до якої належу?
  2. Чи я дійсно переживаю за спільне добро парафіяльної родини, чи просто спостерігачем, або, не допусти Боже, критиком всього, що відбувається у парафії?
  3. Скільки часу я віддаю для спільного добра моєї парафіяльної родини?
  4. Чи я ділюся моїми талантами, здібностями, вміннями, фінансами, професійними навиками, якими Господь мене обдарував?
  5. Чи я готовий пожертвувати особистим добром заради спільного добра, відмовитися від чогось, щоб комусь було добре?
  6. Чи за останній Богом даний рік життя, я, будучи лікарем, вчителем, столяром, бізнесменом, зробив хоч одне добре діло «просто так» для добра парафії?
  7. Чи я спричинився до краси храму, в якому я молюся Господеві?
  8. Чи я запропонував мою допомогу і послуги моєму пароху?
  9. Чи я беру активну участь у всіх парафіяльних заходах: богослужіннях, паломництва, прощах, таборах, катехизації, навчаннях?
  10. Чи я люблю мою парафію, мій храм і мою парафіяльну спільноту, розповідаючи про них моїм друзям і приятелям? Чи я їх запрошую відвідати нашу парафію?

 

Мученику Володимире,

Ти був завжди вірний своєму обов’язкові. Ти сумлінно і відважно сповняв його навіть у трудних і небезпечних обставинах. Ти не побоявся за це життя віддати. Тож випроси й мені у Бога ласку сумлінного виконання моїх обов’язків, радості і ревності у сповненні моїх щоденних християнських повинностей. Амінь.

Блаженний Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в с. Страдч. Батько, Іван Прийма, був дяком і секретарем при церкві, мати — Ганна Прийма. Охрещений в с. Страдч у 1906 році. Володимир Прийма закінчив дяківську бурсу при Митрополитові Адреєві Шептицькому. Був дяком і дириґентом у церкві с. Страдч. Одружився 10 листопада 1931 року з Марією Стойко. Батько чотирьох дітей. Брав активну участь у житті парохії. Взагалі, родина була взірцевою в селі, батько Прийми Володимира був дяком, його брати, Мирон і Максим, були священиками.

Свідки зазначають, що в четвер 26 червня 1941 року дяк Володимир Прийма і отець-доктор Микола Конрад пішли сповідати хвору жінку. По дорозі додому їх наздогнали НКВСівці. Страшно лаючись вони священика й дяка повели до лісу Бірок й там обох по-звірячому замордували. Тіло дяка Володимира Прийми було дуже покалічене, побите, він мав поламані ребра. Дяк Володимир Прийма засвідчив свою віру в Бога мученицькою смертю.

У 2001 році Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту в Україну о. Миколу Конрада і дяка Володимира Прийму проголосив блаженними мучениками Христової Церкви.

Синод єпископів УГКЦ, який відбувався у Вінніпезі (Канада) у вересні 2012 року, проголосив блаженного Володимира Прийму покровителем мирян. 26 червня 2013 року офіційно проголошено покровителем мирян-греко-католиків. Відповідну заяву від імені Патріарха УГКЦ Святослава (Шевчука) оприлюднив секретар Синоду єпископів УГКЦ єпископ Богдан (Дзюрах) під час всеукраїнської прощі до відпустового центру у с. Страдч, що на Львівщині. «Беручи до уваги норми кодексу Канонів Східних Церков, цим декретом, згідно із постановою Синоду єпископів УГКЦ, у рік, коли наша Церква звертає увагу на покликання мирян, торжественно проголошуємо блаженного мученика Володимира Прийму покровителем мирян», — йдеться у документі першоєрарха.

 

Хто такі миряни?

Миряни – це ті, що «мають у собі нове життя з Богом, перебувають у Бозі, як виноградини на лозі, і несуть Боже Життя у світ, підживлюючи та переображаючи його» (Christifideles Laici).

Зодягнувшись у Таїнстві Хрещення в самого Ісуса Христа, помазані Духом Святим в Таїнстві Миропомазання, зростаючи щоденно у Причасті, вони стають Христовими учнями і свідками спасіння для інших.

Миряни (з церковнослов’янської «міръ» – світ), живучи у світі, тобто поза духовним (священичим) саном та за мурами монастиря, мають завдання нести Христа світові та свідчити Його тут і тепер.

Іншими словами, покликання мирянина – це бути у світі, але не від світу (пор. Ів. 17,), тобто плекати цінності та чесноти, але не піддаватись спокусам. Ц покликання християнин може здійснити, виконуючи три основних завдання.

 

Перше завдання мирянина – звіщати Благу вістку, Євангеліє, в колі рідних, серед друзів, на місці праці. Неодмінно перед цим і самому слід проникнути в глибину Божого Слова, пережити радість обіцянки спасіння, відкинути справи темряви і стати свідком Христового воскресіння.

Слід згадати слова Праведного Митрополита Андрея, який заохочує до читання та життя Євангелієм: «Святе Євангеліє […] хату освячує і стягає на неї благодать. Воно стереже їх [жителів хати] перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ […] Тому звичай читати Святе Письмо кожного дня, хоч би хвилинку, повинен стати звичаєм кожної християнської родини».


Другим завданням є освячення себе та світу молитвою і постом. Зібрані на Євхаристію (Святе Причастя), ми приймаємо самого Бога, якого покликані нести в усі наші обставини життя, для всіх людей, котрих зустрічаємо. Завдяки молитві можемо отримати ласку спасіння, молитвою і постом можемо побороти спокуси, молитвою можемо змінитися самі та змінити світ. Адже Ісус запевнив: «Все, що попросите в моє ім’я, вчиню вам» (пор. Ів. 14, 13)

 

Третє завдання – служіння, воно часто не вписується в сучасні ідеали влади та могутності, комусь може видаватися приниженням. Але служіння ближньому – це і є царювання з Христом, бо Він приходив до найбільш потребуючих, Він сам мив ноги Своїм учням і казав «хто хоче бути більшим, хай стане всім слугою» (Мр. 10, 43). Саме через служіння ближньому, через добрі діла та милосердя інші пізнають, що ми є Христовими учнями, через це зможуть пізнати і нашого милосердного Бога (пор. Ів. 13, 35).

Всі ці завдання, котрі вписані в покликання мирян, мають на меті розбудову Царства Божого, Гсподнього виноградника, Його Церкви.

 

«Ідіть і ви у мій виноградник» (Мт. 20, 1-16)

Як і в цій євангельській притчі власник виноградника кличе працівників, так і нас. Мирян, Господь закликає, «щоб взяти живу, свідому та відповідальну участь у місії Церкви» (Christifideles Laici, 2). Кожен повинен розуміти свою роль та відповідальність за цю працю. Христос, який посилає нас як апостолів до сучасного світу, благословить нас численними дарами та унікальними талантами. Але чи ми, кожен з нас на своєму місці,Ю дбаємо про те, щоб відповісти на цей заклик, щоб не занедбати тих обдарувань?

Ми маємо бути сіллю землі та світлом для світу, сіллю, яка не звітріє. Та світлом, яке не ховають (Мт. 5, 13-15). Тому кожному потрібно стати в правді перед Богом і відповісти, чи справді не марнуємо Божих дарів; чи свідчимо Бога на місці своєї праці; чи молимося особисто та в колі родини, друзів, спільноти, громади; чи допомагаємо тим, хто цього потребує.

Миряни – ті, котрих Бог покликав змінювати світ своєю присутністю, освячувати молитвами, витирати сльози, нищити несправедливість.

Господь нас потребує, як працівників Його виноградника, Його Церкви, як свідків Його любові та великого відкуплення.

Маючи приклад святих, ніхто не може залишатись бездіяльним, але навпаки потрібно змагати до ревної праці на благо Церкви та прославу Божого імені.

Наша віра в Господа Бога не є особистим надбанням, вона зростає в колі родини, у Церкві, у тій чи іншій парафіяльні спільноті. Участь у Святих таїнствах, активне молитовне життя та служіння ближньому формують нас як добрих християн та парафіян.

 

АРХИЄПИСКОП І МИТРОПОЛИТ ІГОР
«Дякую Богові,
якому я служу»
II Тим. 1.3
Життєпис
ОНЛАЙН ТРАНСЛЯЦІЯ
Львів.
Собор Святого Юра
БЛОГИ
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарії
Митрополит Ігор
17/03/2017
Семінар для катехитів Львівської Архиєпархії
вл. Володимир
17/03/2017
Єпископ-помічник Львівьскої Архиєпархії звершив пастирський візит до Семінарі
МИ У СОЦМЕРЕЖАХ
facebook twitter google+ youtube